Готовність дитини до школи: на що слід звернути увагу
Якщо у вашої дитини РАС
Як зрозуміти поведінку дітей з особливими освітніми потребами
«Чи говорити з дітьми з особливими освітніми потребами про війну»
Обов’язково потрібно. Незалежно від того, які особливості має дитина та якого віку, вона вже бачила війну чи певні її ознаки (блок-пости, зруйновані будівлі, бомбосховища тощо).wym-1651840881823
Як знизити стрес і злість дитини
Як припинити маніпулятивну поведінку дитини
Неслухняність дітей - наслідок неправильного виховання
Як батькам правильно реагувати на малюнки дітей
Навчаємо дитину приймати рішення
Впевненість приходить тоді, коли дитина має навички вирішення проблем для прийняття правильних життєвих рішень. Дітям потрібен набір навичок, які б допомагали приймати рішення у мінливих умовах.wym-1665037241978
Як навчити дитину відстоювати власні інтереси
Рекомендації батькам тривожної дитини
Корисні вправи для розвитку дитини
Поради для батьків, які виховують дітей з розладами спектру аутизму:
1. Не можна заперечувати наявність проблеми. Спочатку буде шок, заперечення та відчуття безвиході. Дуже корисно в такому разі вести щоденник. І коли стає особливо важко, дивитися, що було раніше і що відбувається зараз, і радіти будь-якому прогресу. А він буде, будьте певні... wym-1617278842639
10 ранніх симптомів аутизму wym-1617787377183
Пам’ятка
Дитині з особливими освітніми потребами варто постійно приділяти батьківську увагу та підтримку. Навчання такої дитини загальноприйнятим правилам поведінки в суспільстві потребує часу, тому треба навчитися взаємодіяти і спілкуватися з нею.
Виховання та навчання дитини з особливими освітніми потребами– це довготривалий, складний процес, що потребує Вашого уміння, терпіння, знання.
Навчіться давати інструкції: вони повинні бути короткими, не більше 3-4 слів. В іншому разі дитина просто «виключиться» і не почує Вас.
У взаєминах з дитиною не допускайте «вседозволеності», інакше дитина буде маніпулювати Вами. Чітко визначіть і обговоріть з дитиною, що можна, а що не можна робити вдома, в школі, в садочку.
Для підняття самооцінки, віри дитини в свої можливості – хваліть її за успіхи і досягнення, навіть самі незначні.
У повсякденному спілкуванні з дитиною з особливими освітніми потребами уникайте різких заперечень, тому що такі діти є імпульсивними і відразу ж відреагують на заборону непослухом або вербальною агресією. В цьому випадку треба говорити з дитиною спокійно і стримано, бажано дати можливість вибору для малюка.
Разом з дитиною визначте систему заохочень і покарань за хорошу і погану поведінку. Визначте систему правил поведінки дитини в садочку, в школі, вдома. Просіть дитину вголос промовляти ці правила.
Старанно, своєчасно виконуйте побажання і завдання педагогів. Не нехтуйте порадами педагогів щодо необхідності консультування та лікування у лікарів–фахівців.
Намагайтеся щоденно закріплювати завдання, по можливості, в ігровій формі. Допомагайте дитині, але не виконуйте завдання за неї.
Якщо дитина втомилася – дайте їй невеликий відпочинок, або займіть її іншою діяльністю.
Не вимагайте від дитини більше, ніж вона може.
Загальні правила спілкування
з дитиною, яка має особливі освітні потреби
Розмовляючи з дитиною, яка має труднощі у спілкуванні, слухайте її уважно. Будьте терплячими, зачекайте, доки вона сама закінчить фразу, сформулює думку. Якщо Ви не зрозуміли, що говорить дитина, обов’язково перепитайте, уточніть, що вона мала на увазі.
Звертаючись до дитини з порушеннями зору, завжди називайте себе та звертайтесь до неї на ім’я.
Якщо дитина погано бачить, важливо коротко описувати місце, де ви знаходитесь і попереджати про перешкоди (сходи, двері, інші предмети). Пересувайтеся з нею в помірному темпі, не робіть різких рухів.
Якщо дитина відвертається чи не відповідає, можливо їй потрібен час. Почекайте трохи, а потім спробуйте привернути її увагу (наприклад, торкніться її плеча).
Говоріть з дитиною чітко, в нормальному темпі, простими словами.
Якщо це необхідно дитині, повторюйте слово (фразу) кілька разів.
Спілкуючись з дитиною, не використовуйте занадто довгі речення.
Розмовляючи з дитиною, розташуйтеся так, щоб ваші очі були на рівні з обличчям дитини, на зручній для неї відстані.
Не перевантажуйте дитину, вживаючи в розмові надто багато незнайомих для неї слів. Під час спілкування, звертайте увагу дитини на вашу артикуляцію.
Розмовляючи з дитиною, налаштуйтесь на її темп, аби вона встигала сприйняти інформацію від вас, обміркувати її та дати відповідь.
Якщо Вам необхідно дати дитині підказку, витримайте паузу в 5-7 секунд, і якщо дитина не відповідає, допоможіть їй.
Якщо у дитини спостерігаються труднощі в розумінні мовлення, супроводжуйте ваше мовлення зрозумілими для дитини жестами, використовуйте візуальні підказки (малюнки, фото, предмети).
Аби привернути увагу дитини, яка погано чує, помахайте їй рукою чи торкніться її руки.
Не кваптесь вгадувати бажання дитини, давайте їй можливість висловитися про них будь-яким способом.
Запитуючи дитину, завжди слід пам’ятати, в який спосіб вона Вам може відповісти (поглядом, рухом, жестом, звуками, словами тощо).
Аби швидше налагодити спілкування, звертайте увагу і коментуйте все, що робить дитина. Так вона розумітиме, що її бачать та розуміють.
Якщо Ви помітили, що дитина відволікається на якийсь предмет (іграшку), розкажіть про нього, дайте дитині його потримати тощо.
Якщо Ви говорите дитині «ні», обов’язково потрібно пояснити «чому?».
Зважайте на те, що дитина може стомлюватись дуже швидко. В таких ситуаціях вона може поводитись неконтрольовано і емоційно. Дитина може відсторонитись (відійти від вас, відвернутись, прилягти), або ж навпаки, може бути надто активною (бігати, розкидати іграшки, кричати чи плакати). В такі моменти важливо сказати дитині «ти втомився», визначаючи словами такий її стан. Поступово дитина навчиться розуміти, що таке – втомлюватись, і зможе впоратись із цим станом чи повідомити про нього.
Про свої бажання дитина часто сповіщає своєю поведінкою. Коли її не розуміють, дитина може тупати ногами, кричати, відвертатися, битися, втікати в іншу кімнату тощо. Намагайтеся зрозуміти, що саме відбувається з дитиною. Можливо вона втомилась, або не зрозуміла правил Вашої гри (завдання), чи хоче їсти (пити).
Ставтеся з повагою до дитини, будьте відкритими та привітними, спілкуйтесь на рівних.
Як правильно карати
Чим більше агресії з вашого боку, тим більше агресії зароджується в дитині.
Фізичні покарання руйнують стосунки батьків і дитини. Коли дитину лупцює мама чи тато вона відчуває неймовірну образу і навіть ненависть. Дитина боїться не того, що вона зробила поганий вчинок, а саме покарання за цей вчинок. Виходить, що батьки будують свій авторитет на почутті страху власної дитини. Це призводить до заниженої самооцінки та до невміння встановлювати близькі стосунки в майбутньому. wym-1618569760950
Як допомогти дитині впоратися зі своєю злістю й не бути агресивною
Часто турботливим батькам здається, що дитина, оточена любов’ю й увагою рідних, просто не має причин злитися. І ця необґрунтована і незрозуміла, на їхню думку, злість змушує замислитися про те, чи все гаразд з їхньою дитиною.
Найчастіше агресія дитини проти батьків починає проявлятися до двох років. wym-1618570679933
Якщо Ваша дитина має труднощі у навчанні
Казка "Соловейко з одним крилом"
Як уберегти дітей від зараження та пояснити їм, що таке коронавірус?
Діти відчувають нашу тривогу, навіть якщо ми при них не розмовляємо на ці теми і приховуємо, що відбувається. Діти можуть відчувати шалену тривогу, але не ставити запитань. Важливо розуміти, що вони все відчувають і ваше мовчання лише погіршує ситуацію. Тому говорити з ними ПОТРІБНО, не замовчувати складних тем і не ігнорувати цікавість дитини.
Зважаючи на вік дитини і на її чутливість треба підібрати слова, щоб пояснити, що відбувається. Є речі, про які краще промовчати. А є те, до чого варто підготувати. Це дуже індивідуально. В першу чергу, треба бачити дитину, щоб розуміти, що вона може витримати, а що – ні.
Про що варто сказати дитині:
1. «Боятися - це НОРМАЛЬНО. Страх - це почуття, яке допомагає нам бути обережними та піклувалися про своє здоров’я й здоров’я інших людей».
2. «Якщо тобі страшно, ГОВОРИ мені про це. Страх стає меншим, коли ним ділишся».
3. «Страх зменшується, коли ЗНАЄШ, ЩО РОБИТИ, щоб захистити здоров’я: дотримуватися карантину, на вулиці й закритих приміщеннях одягати маску та обробляти руки антисептиком/милом, тримати дистанцію від інших людей». Це тимчасові заходи безпеки, які нас захищають.
4. «Всі епідемії ЗАКІНЧУЮТЬСЯ і все стає як раніше».
5. Малечі варто пояснити, що є такий вірус, який живе на дверних ручках, на підлозі, на руках та інших поверхнях. Але всі заходи безпеки повинні бути у формі гри, інакше буде складно: «Це ж весело: маска у мами, маска у тата і тобі одягнемо маску. Дивись, які ми схожі!» Пов’язуйте гру з улюбленими героями ваших дітей, зацікавлюйте їх, грайтеся разом.
6. Зі старшими дітьми можна бути відвертим. Але важливо видавати інформацію дозовано. Дітям точно не потрібен такий потік інформації, який мають дорослі. Спирайтесь на авторитетні джерела і контролюйте, що читають/дивляться діти. Деяка інформація може їх травмувати.
Поради батькам під час карантину
Ситуація невизначеності, зміни звичного режиму, необхідність обмеження спілкування та переміщення призвела до того, що дорослі і діти перебувають у психологічному напруженні. Саме тому ми маємо бути дуже терплячими і обережними. Діти в цей час потребують в рази більше уваги та підтримки. Ваше спілкування не повинно зводитися лише до виконання домашніх завдань. Складіть спільно з дитиною план: що потрібно зробити спочатку, а що потім. Подбайте про свіже повітря. Адже, чим менше повітря, то гірші результати навчання.
Під час виконання навчальних завдань враховуйте індивідуальні особливості дитини. Виконуйте руханки, пальчикову гімнастику
https://www.youtube.com/watch?v=9GU7Kn_b6oc
Давйте короткі та зрозумілі інструкції, не більше 3-4 слів. В іншому разі дитина просто «виключиться» і не почує Вас.
У взаєминах з дитиною не допускайте «вседозволеності», інакше вона буде маніпулювати Вами. З дитино потрібно обговорювати, що можна, а що не можна робити, в який час та за яких умов. Треба говорити спокійно і стримано, уникати різких заперечень, бажано дати можливість вибору, але не допускати маніпуляцій.
Хваліть дитину навіть з незначні успіхи. Це додаватиме віри дитині у власні можливості та сприятиме підвищенню її самооцінки.
Старанно, своєчасно виконуйте побажання і завдання вчителів. Не залишайте на потім. Адже, якщо не виконали завдання сьогодні, воно залишиться на завтра. А завтра буде нове… Дитині буде важко і не непосильно виконати усе за раз. Допомагайте дитині, але не виконуйте завдання за неї. Не нехтуйте порадами вчителів.
Намагайтеся щоденно закріплювати завдання, по можливості, в ігровій формі. Якщо дитина втомилася – дайте їй невеликий відпочинок, або займіть її іншою діяльністю.
Намагайтеся наповнити день дитини улюбленими заняттями, спільними іграми та вправами у вільний час.
Можна разом послухати казку, переглянути пізнавальний мультфільм чи фільм, пограти в гру
http://posnayko.com.ua/reader/mediapolka/storyes_ukr.html?story=45
Памятайте про режимні моменти, організацію дозвілля дитини, де знайдуть корисне застосування різні ігри, відповідно до віку і можливостей дитини.
Продовжи… домалюй… дофантазуй… допрацюй…
Онлайн ігри для розвитку дитини
https://logiclike.com/uk/tsikava-matematyka/znaydy-zayve
https://learning.ua/mova/chetvertyi-klas/vybyraiemo-zaive-slovo-z-riadu-sliv
Граючись, розвиваємось
Практично не можна розділити розвиток сприймання, мислення, пам’яті та інших функцій, спочатку сформувати одну, а потім іншу. Чим би ми не займалися з дитиною, ми розвиваємо її психіку в цілому. Пропонуємо Вам добірки ігор та вправ для розвитку пізнавальних процесів дитини під час карантину.
Ігри та вправи, спрямовані на розвиток уваги
Розвиваємо пам'ять та мислення
"Золоті правила" розвивальних ігор, яких слід притримуватися дорослим
Роль батьків у здобутті освіти дитини з особливими освітніми потребами
Користь гри для дитини
На думку вчених і практичних психологів, гра сприяє вирішенню та розв’язанню багатьох проблем і питань. Ігри надзвичайно важливі для всебічного розвитку дитини. Це засіб, за допомогою якого діти розвивають свої фізичні, інтелектуальні, емоційні, соціальні та моральні здібності. ...
Поради для батьків.docx
Коментарi